Человек во все времена считает свободу самым ценным приобретением в своей жизни. Каждый человек и каждая народность борется за свою независимость; никто не желает быть порабощённым другой личностью или другим народом. Но важнее не внешняя, материальная свобода, а внутренняя, духовная. Тот, кто её имеет, не теряет мира и покоя в сердце ни при каких обстоятельствах. Эту внутреннюю свободу даёт человеку факт его нахождения в Божьем Духе.
Человек, погружённый в Святой Дух, свободен от внутренней борьбы, потому что его «я» добровольно подчинено воле Господа.
Человек, погружённый в Святой Дух, свободен от греха и родовых проклятий, потому что Бог на него смотрит через призму Своего безгрешного Сына, который взял на себя все человеческие грехи и всё человеческое проклятье.
Человек, погружённый в Святой Дух, свободен от чувства вины, потому что он осознаёт свою новую, Божественную природу, осознаёт, что он сын своего Небесного Отца. Он чувствует любовь Его к себе и изо всех сил старается приблизиться к Нему ещё ближе, чтобы поскорее стать полностью как Он.
Человек, погружённый в Святой Дух, свободен от страха, потому что ему нечего бояться. На страже его жизни стоит сам Господь и ему гарантирована победа в любом деле, за которое он ни возьмётся.
Человек, погружённый в Святой Дух, свободен от необходимости защищать своё достоинство, потому что его права и достоинство защищает Бог, поэтому этому человеку не нужно обижаться, не нужно завидовать, не нужно ревновать.
Человек, погружённый в Святой Дух, свободен от козней и нападений дьявола, потому что он имеет силу, которая превышает силу дьявола. Это сила Святого Духа.
Человек, погружённый в Святой Дух, свободен от мнения людей, даже таких, от которых, как кажется, зависит его жизнь, потому что он нашёл истинную, настоящую опору в своей жизни, и эта опора – живой, нетленный Бог.
Прочитано 5606 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
вся свобода ограничена одной кнопкой.
где же Дух Божий?
Олег
2010-06-19 13:14:28
Мне понравилась та атмосфера Свободы в Духе Святом, которая подобно ореолу, окружает эту работу!
Сергей,Каухер.
2010-06-24 10:06:44
Несомненно прибывание в Духе Святом:
блаженство для исповедующих Иисуса Христа
своим Спасителем.Но это путь постоянной
борьбы нашего духа с душой и плотью.И вероятно;уровень нашего духовного роста
определяется постоянством и глубиной
нахождения в Духе Святом,водимостью
Духа Святого и жаждой желания иметь это
в себе и в поместной церкви.Этому
нужно учить и желать учиться поклоняться
в Духе и Истине.
Всех Вам Божиих благословений.сестра.
Пришло время любить - Николай Николаевич Существует много разных понимания человеческой мудрости о любви. На все у них есть объяснение. Но Божью любовь – "agape" точно описать невозможно. О ней нужно не только прочитать. Ее нужно пережить.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
